Маргарита піца Вікіпедія

Піца Маргарита (італ. Pizza Margherita) типова неаполітанська піца, з подрібненими та очищеними помідорами, моцарелою, свіжим листям базиліка, та оливковою олією.

Серед населення Неаполь Існує історія про те, що 11 червня 1889 року, щоб висловити вдячність італійській королеві Маргаріті Савойській, піцамен Раффаеле Еспозіто створив піцу «маргарита», прикрашену томатами, моцарелою та базиліком, представивши страву в національних кольорах королівства.

Строго кажучи, неаполітанська піца може бути лише двох видів: маргарита – з томатами Сан-Марцано з південного схилу Везувію та моцарелою з буйволиного молока; маринару – з однойменним томатним соусом з часником, орегано та оливковою олією.

Склад цієї піци надзвичайно простий, її основні інгредієнти: сир моцарелла, стиглі помідори та листя свіжого базиліка, які надають їй неповторного смаку та аромату. За легендою, своєю назвою піца завдячує Маргариті Савойській — дружині італійського короля Умберто I, яка дуже полюбила цю піцу.

Види піц: топові формати та начинки

• 1 місце – "Маргарита".
• 2 місце – «Сицилійська».
• 3-4 місце – «Дябло» та «Чотири сири».
• 5 місце – піца з морепродуктів.
• 6 місце – «Неаполітанська».
• 7 місце – закриті піци.
• 8 місце – "Капричіоза".
• 9 місце – «Гавайська».

Піца
Країна походження	Італія
Час появи	XVI століття (приблизно)
Компоненти
Основні	дріжджовий коржик, томатний соус, сир, зелень